Під час реставрації Будинку учителя (вул. Володимирська, 57) фасад, оздоблений інкерманським шліфованим каменем, буде звільнений від фарби та набуде вигляду, який мав на початку, у 1912 році, за задумом архітектора Павла Альошина.
За час експлуатації хаотичні ремонти без належного наукового супроводу завдали значної шкоди будівлі та спотворили її первісний вигляд і стилістичні особливості. Тому в ході реставрації Будинку учителя повернуть той вигляд, який він мав більше ста років тому.
«Реставрація не передбачає творчого підходу виконавців, а націлена на збереження автентичності архітектурної пам’ятки, - зазначив Вячеслав Непоп, директор комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ», яке визначене замовником реставрації. – Саме тому ми зібрали команду архітекторів, істориків, хіміків-технологів, конструкторів, реставраторів, які пропонують реставраційні рішення на основі глибоких досліджень як самої будівлі, так і архівних матеріалів».
За словами Юрія Ковальова, Заслуженого архітектора України, наукового керівника та головного архітектора проекту, Київському Будинку учителя пощастило у плані підходу Павла Альошина до будівництва. «Альошин був надзвичайно копіткий та уважний до кожної дрібнички у проектуванні – зазначив Ю.Ковальов. - Це стосується не тільки креслень, але й листування з замовником та підрядниками, різноманітних розрахунків та нарисів. На наше щастя, всі ці матеріали збереглися у київських архівах».
На сьогодні є більше 100 нарисів, малюнків, креслень листів, та світлин, які є достовірним підтвердженням задумів та ідей П. Альошина. Майже безпрецедентний випадок, коли в архівах збережені конструктивні креслення, розкладка покриття даху та скляного куполу, робочі креслення опалення та вентиляції станом на 1912 рік. Ці документи стали основою проектів реставраційних робіт.
Будинок учителя побудували у 1910-1912 роках, і під контролем архітектора П.Альошина також капітально перебудували в 1937-1938 роках. Збережені креслення дають відповідь щодо первісного планування будинку та пізніших перепланувань.
Задум Павла Альошина полягав у тому, щоб зробити Будинок учителя величним, просторим, але аскетичним у своєму оздобленні храмом науки. Справжньою перлиною будівлі є лекційна зала на 500 місць, де застосовано більше декоративного оздоблення, ніж в інших приміщеннях. Приміщення урочисте та вишукане, але, на жаль, неодноразово спаплюжене за часи експлуатації пам’ятки. Інтер’єр зберігся лише на світлинах та малюнках Павла Альошина.
Враховуючи кількість і детальність зібраних матеріалів, проект реставраційних робіт на 2017-2019 рр. включає, зокрема, реставрацію унікального інтер’єру лекційної зали зі стильовими особливостями 1912 року.
